Період від початку пізнього римського до кінця раннього візантійського часів — з середини III до VII ст. по Р.Х. Цей історичний інтервал був надзвичайно насичений міграційними процесами малих та великих племен і народів. Майже на всіх теренах континенту від Піренеїв до Уралу протягом кількох століть принципово змінюється населення. Саме тоді почав створюватися етнічний зародок сучасної політичної карти континенту. Недарма події V ст., ініційовані появою в Європі в 375 р. гунів, увійшли в історію як Епоха Великого Переселення Народів. І саме тоді на історичну арену вперше виходять слов'янські племена — войовничі склавіни й анти з візантійських писемних джерел. Тоді як ніколи проявилася геокультурна специфіка земель нашої країни, теренів, де споконвіку зіштовхуються, сплітаються та трансформуються культури трьох євразійських світоглядів — античного, європейського варварського та азіатського кочівницького. Частина матеріалу розділу пов'язана з попереднім періодом через відображення впливів класичної римської матеріальної культури на варварський світ.
До перших поштовхів європейського етнічного переміщення і перемішання спричинила зовнішня політика Римської Імперії. Війни з варварами на Рейні в I ст. по Р.Х. викликали безкрайні германські хвилі з Північної Європи і Скандинавії, які почали розливатися в усіх можливих напрямках: на Рейн, на Дунай, у Північне Надчорномор'я. Ці поштовхи змусили зніматися з місць інші народи, а згодом більшість Європи була охоплена нескінченним переселенням. Впливи Риму були досить відчутними у Надчорномор'ї, особливо у Східному Криму в Боспорському царстві. Хоча цей регіон і був глухим провінційним кутом тодішнього "цивілізованого" світу, певну вагу він усе-таки мав. Справа в тому, що ще за часів імператора Нерона зовнішні ініціативи Імперії були зосереджені на Сході. Нерон розпочав підготовку до великого східного походу. Він сподівався здійснити перехід через Кавказ на Каспійське море в тил Парфії. І хоча плани реалізовано не було, роль Боспорського царства у східній політиці Риму зберігалася ще майже два століття: основні римські військові центри на Верхньому Євфраті забезпечувалися боспорським хлібом через південно-чорноморську провінцію Понт.
Германські племена з'являються на території України приблизно у середині III ст. по Р.Х. у вигляді східно-германського племені готів. З готами у Північне Надчорномор'я прийшли і інші германські племена — ґепіди, герули, тайфали. Археологічно ці народи відображаються у черняхівській культурі III-V ст. по Р.Х. та могильниках кримських готів V-VII ст. по Р.Х. Іраномовні номади алани з'явилися у Криму в середині-кінці III ст. по Р.Х. Кримські алани утворили специфічну матеріальну культуру, яка на початку V ст. по Р.Х. злилася з готською, що, вірогідно, відбиває певні асиміляційні процеси.
Початок V ст. по Р.Х. характеризується єдністю матеріальної культури еліт варварських племен від Кавказу до Нормандії. Ця специфіка була викликана появою у Європі гунів і початком загальноєвропейського переселення народів. Деякі ювелірні стилі (наприклад, перегородчаста інкрустація) утворилися, судячи з усього, у Східному Криму і розійшлися через Північне Надчорномор'я по усьому Середземномор'ї.
З певними застереженнями у римський час виділяється матеріальна цивілізація слов'ян. Проте на початку середньовіччя, від кінця V до VII ст. по Р.Х., старожитності слов'ян добре визначаються як у Середній Наддніпрянщині, так і на південний захід від неї — на Дунаї та Балканах.
Тюркомовні кочовики — хазари з'являються у степовій зоні Північного Надчорномор'я та Криму в останніх десятиріччях VІІ ст. по Р.Х. Хазарська експансія змінює загальну політичну обстановку в регіоні — з VIII ст. по Р.Х. низка номадських хвиль (хазарів, мад'ярів, печенігів) відрізає лісостепову зону від узбережжя Чорного моря на тривалий час до появи на Дніпрі норманів.
Знахідки римського і візантійського виробництва представлено в колекції, перш за все, ювелірними виробами — різними фібулами, прикрасами, металевими деталями одягу, а також гончарним керамічним та скляним посудом. Деякі предмети виробляли спеціально на продаж варварам і відомі ці знахідки лише за межами Імперії. Частина цих предметів місцева — виробництво здійснювалося в античних та візантійських центрах Надчорномор'я: Тірі, Ольвії, Херсонесі, Боспорі.
Знахідки, пов'язані з германськими племенами, — це бронзові, срібні та золоті прикраси, гончарний посуд, скляні імпортні келихи, оздоблення зброї тощо.