Facebook page

Пізньоримський - ранньовізантійський час

Період від початку пізнього римського до кінця раннього візантійського часів — з середини III до VII ст. по Р.Х. Цей історичний інтервал був надзвичайно насичений міграційними процесами малих та великих племен і народів. Майже на всіх теренах континенту від Піренеїв до Уралу протягом кількох століть принципово змінюється населення. Саме тоді почав створюватися етнічний зародок сучасної політичної карти континенту. Недарма події V ст., ініційовані появою в Європі в 375 р. гунів, увійшли в історію як Епоха Великого Переселення Народів. І саме тоді на історичну арену вперше виходять слов'янські племена — войовничі склавіни й анти з візантійських писемних джерел. Тоді як ніколи проявилася геокультурна специфіка земель нашої країни, теренів, де споконвіку зіштовхуються, сплітаються та трансформуються культури трьох євразійських світоглядів — античного, європейського варварського та азіатського кочівницького. Частина матеріалу розділу пов'язана з попереднім періодом через відображення впливів класичної римської матеріальної культури на варварський світ.

До перших поштовхів європейського етнічного переміщення і перемішання спричинила зовнішня політика Римської Імперії. Війни з варварами на Рейні в I ст. по Р.Х. викликали безкрайні германські хвилі з Північної Європи і Скандинавії, які почали розливатися в усіх можливих напрямках: на Рейн, на Дунай, у Північне Надчорномор'я. Ці поштовхи змусили зніматися з місць інші народи, а згодом більшість Європи була охоплена нескінченним переселенням. Впливи Риму були досить відчутними у Надчорномор'ї, особливо у Східному Криму в Боспорському царстві. Хоча цей регіон і був глухим провінційним кутом тодішнього "цивілізованого" світу, певну вагу він усе-таки мав. Справа в тому, що ще за часів імператора Нерона зовнішні ініціативи Імперії були зосереджені на Сході. Нерон розпочав підготовку до великого східного походу. Він сподівався здійснити перехід через Кавказ на Каспійське море в тил Парфії. І хоча плани реалізовано не було, роль Боспорського царства у східній політиці Риму зберігалася ще майже два століття: основні римські військові центри на Верхньому Євфраті забезпечувалися боспорським хлібом через південно-чорноморську провінцію Понт.

Германські племена з'являються на території України приблизно у середині III ст. по Р.Х. у вигляді східно-германського племені готів. З готами у Північне Надчорномор'я прийшли і інші германські племена — ґепіди, герули, тайфали. Археологічно ці народи відображаються у черняхівській культурі III-V ст. по Р.Х. та могильниках кримських готів V-VII ст. по Р.Х. Іраномовні номади алани з'явилися у Криму в середині-кінці III ст. по Р.Х. Кримські алани утворили специфічну матеріальну культуру, яка на початку V ст. по Р.Х. злилася з готською, що, вірогідно, відбиває певні асиміляційні процеси.

Початок V ст. по Р.Х. характеризується єдністю матеріальної культури еліт варварських племен від Кавказу до Нормандії. Ця специфіка була викликана появою у Європі гунів і початком загальноєвропейського переселення народів. Деякі ювелірні стилі (наприклад, перегородчаста інкрустація) утворилися, судячи з усього, у Східному Криму і розійшлися через Північне Надчорномор'я по усьому Середземномор'ї.

З певними застереженнями у римський час виділяється матеріальна цивілізація слов'ян. Проте на початку середньовіччя, від кінця V до VII ст. по Р.Х., старожитності слов'ян добре визначаються як у Середній Наддніпрянщині, так і на південний захід від неї — на Дунаї та Балканах.

Тюркомовні кочовики — хазари з'являються у степовій зоні Північного Надчорномор'я та Криму в останніх десятиріччях VІІ ст. по Р.Х. Хазарська експансія змінює загальну політичну обстановку в регіоні — з VIII ст. по Р.Х. низка номадських хвиль (хазарів, мад'ярів, печенігів) відрізає лісостепову зону від узбережжя Чорного моря на тривалий час до появи на Дніпрі норманів.

Знахідки римського і візантійського виробництва представлено в колекції, перш за все, ювелірними виробами — різними фібулами, прикрасами, металевими деталями одягу, а також гончарним керамічним та скляним посудом. Деякі предмети виробляли спеціально на продаж варварам і відомі ці знахідки лише за межами Імперії. Частина цих предметів місцева — виробництво здійснювалося в античних та візантійських центрах Надчорномор'я: Тірі, Ольвії, Херсонесі, Боспорі.

Знахідки, пов'язані з германськими племенами, — це бронзові, срібні та золоті прикраси, гончарний посуд, скляні імпортні келихи, оздоблення зброї тощо.

Браслет пластинчастий
Браслет пластинчастий

V – VII ст. по Р.Х. Золото, бронза: кування, паяння, тиснення, зернь, перегородчаста емаль. Довжина 2 см. Інв. № ПКП 2981

Браслет у вигляді стрічкоподібної дуги із розплющеними кінцями, плакований золотою пластиною та прикрашений з країв накладками трикутної форми. Накладки облямовані рубчастою дротинкою із поліхромними емалями та стилізованими розетами із зерню по краях.

Колти
Колти

V – VII ст. по Р.Х. Золото: кування, тиснення, паяння, зернь, перегородчаста емаль. 1) Висота 4 см, ширина 4 см; 2) Висота 4 см, ширина 3,9 см.
Інв. № ПКП 2982

Колти парні. Поверхню колтів прикрашено орнаментальним поліхромним поясом з місяцеподібною центральною частиною та трикутниками гранул по краях. У верхній частині розміщені два вушка-кріплення.

Образок
Образок

V – VII ст. по Р.Х. Золото, емаль: кування, паяння, перегородчаста емаль. Висота 8,7 см , ширина 4,1 см. Інв. № ПКП 2986

Образок у вигляді пластини прямокутної, ледь округлої форми із фрагментованою поверхнею. Плакований золотою пластиною із композиційним, поліхромним зображенням божества в оточенні міфологізованих птахів.

Фібули
Фібули

V – VII по Р.Х. Золото: кування, паяння, тиснення, зернь, перегородчаста емаль. 1) Довжина 8,7 см, ширина 3,5 см; 2) Довжина 8,4 см, ширина 3,3  см.
Інв. № ПКП 2987

Фібули з віялоподібними щитками; декоровані поліхромними вставками трикутної, округлої і трапецієвидної форми, облямовані рубчастою дротинкою, а також прикрашені мініатюрними вставками зерні.

Медальйон
Медальйон

VII ст. по Р.Х. Золото, скло, сердолік: кування, тиснення, паяння. Діаметр 4,7  см. Інв. № ПКП 2992

Медальйон круглий, має вигляд плакованої пластини із петлею у верхній частині. Зовнішню сторону прикрашено зображенням хреста зі вставками з пасти та сердоліку. Поверхню окантовано витою дротинкою.

Колти
Колти

VI–VII ст. по Р.Х. Золото: тиснення, перегородчаста емаль.
1) Ширина 3,9 см , висота 5,1 см; 2) Ширина 4 см, висота 2,1 см. Інв. № ПКП 2993

Колти дископодібні, порожнисті, виготовлені з двох пластин, до торців яких припаяні зигзагоподібні пластинки, що утворюють трикутники, заповнені пастою та скляними вставками. По контуру колти прикрашені псевдо-зерню. Торцева частина вирізів біля петель запаяна пластинками.